Наведено розв'язок задачі визначення якості довільного каталога параметрів руху космічних об'єктів на прикладі Internet-каталога NASA.

Приведено решение задачи определения качества произвольного каталога параметров движения космических объектов на примере Internet-каталога NASA.

This work is devoted to assessment of quality of random catalogue of spacecraft motion parameters the by example of NASA Internet-catalogues.

Розроблено лінійну модель розходження навколоземного супутника із космічним об'єктом, яка дає можливість побудови ефективного алгоритму розрахунку витрат енергії на обхід небезпечної зони залежно від параметрів їх відносного руху.

Обговорено можливість виходу України на міжнародний ринок послуг дистанційного зондування Землі шляхом створення всепогодної космічної системи широкооглядового спостереження Землі за допомогою удосконалених радіолокаторів бокового огляду.

Описано методологічний підхід до фінансово-економічного обгрунтування проектів зі створення космічної техніки за показниками затрат, економічної і технічної ефективності та ризиків.

Мета роботи - аналіз тенденцій розвитку засобів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) за двадцять останніх років. Проаналізовано: космічні апарати (КА) для зйомки земної поверхні у видимому діапазоні, космічні системи для відеозйомки земної поверхні, космічні системи для радіолокаційної зйомки земної поверхні, наземні засоби прийому й обробки даних ДЗЗ, розвиток галузі ДЗЗ у майбутньому. Останнім часом розвиток засобів ДЗЗ, як космічних, так і наземних, іде наростаючими темпами. Особливо це стосується КА з оптико-електронною апаратурою (ОЕА) високого й надвисокого просторового розрізнення. З моменту запуску в 1999 році першого КА високою просторового розрізнення IKONOS-2, за двадцять наступних років було запущено 213 КА з ОЕА високого й надвисокого просторового розрізнення з 940 загальної кількості запущених КА ДЗЗ. У наш час основною тенденцією розвитку дистанційного зондування Землі є створення угруповань супутників. До угруповань супутників можна віднести апарати, які ідентичні або близькі за своїми інформаційними характеристиками, які працюють узгоджено й мають запільне сховище даних. Для завдань, що не вимагають оперативного одержання даних ДЗЗ, деякими експертами прогнозується, що нова зйомка з космосу не буде замовлятися взагалі. Підставою для цього є те, що якщо ще вчора співвідношення потреби в новій зйомці й в архівних даних було 80 % на 20 %, то сьогодні 75 % доводиться на архів і тільки 25 % - це замовлення нової зйомки. Замовник буде впевнений, що протягом знімального сезону потрібна йому зйомка з'явиться в архіві. Це дуже важливий і істотний момент, що відкриває зовсім нові можливості для споживача. Щодо наземних засобів ДЗЗ, то сучасною тенденцією тут є поява онлайн-сервісів для перегляду змій земної поверхні в щомісячному режимі. Наприклад, такий сервіс, як Planet Explorer американської компанії Planet, дозволяє користувачам переглядати дані космічної зйомки в часі і побачити зміни на земній поверхні в усьому світі. В перспективі майбутнє ДЗЗ буде залежати від проривних технологій, інноваційних рішень, нових додатків та інтеграції технологій, таких як VR (віртуальна реальність), AR (доповнена реальність), АI (штучний інтелект), ML (машинне навчання), великі дані, хмарні обчислення й IоТ (інтернет речей), які будуть мати вирішальне значення для сегмента ДЗЗ. Матеріали статті дають уявлення, як разюче змінилися засоби дистанційного зондування Землі за останні двадцять років. Використано методи інформаційних технологій та системного аналізу.

Мета роботи - розроблення методичного підходу на створення єдиної для всіх виконавців дослідно-конструкторських робіт (ДКР) галузевої комп'ютеризованої методики розрахунку очікуваної вартості виконання ДКР зі створення космічних апаратів (КА). Основу методичного підходу складає вартісна модель КА та практичні рекомендації щодо розробки галузевої комп'ютеризованої методики. Вартісні параметри створення, виробництва й експлуатації нових зразків КА та їх технічний рівень (досконалість) є визначальними факторами для оцінки їх конкурентоспроможності. Для ухвалення рішення про доцільність створення (або продовження робіт) нового зразка КА необхідно мати коректні результати розрахунку очікуваних витрат для виконання ДКР. Використання в методиках розрахунку очікуваних витрат для виконання ДКР зі створення нових зразків ракетно-космічної техніки стандартизованого методу калькуляції є неприйнятним через необхідність наявності відпрацьованої конструкторської і технологічної документації, яка є кінцевим результатом будь-якої ДКР. Розробка якісної галузевої методики розрахунку очікуваної вартості ДКР зі створення КА на основі параметричних методів (основні методи в методиках космічних агентств США й Європи) неможлива через відсутність в космічному агентстві України галузевої статистичної бази даних трудомісткості та матеріаломісткості таких робіт. Тому і виникла необхідність розробки нестандартної вартісної моделі ДКР зі створення КА. Авторами в основу вартісної моделі закладено метод покомпонентної аналогії відносно простих складових частин КА, використання руху (знизу - вверх) по гілках зваженого орієнтованого деревовидного графа, який є моделлю технічної структури КА та методи нечіткої математики. Деревовидний граф Gi(V(С),D) моделює технічну структуру КА (V, D і С - множини відповідно вершин, дуг графа та складових частин КА; кожній вершині графа відповідає складова частина КА). Наведена нестандартна вартісна модель ДКР зі створення КА (яка по своїй суті близька до нелінійної параметричної вартісної моделі) та методична основа для розробки сучасної галузевої методики розрахунку вартості ДКР зі створення КА із деталізацією за складовими частинами та за етапами.

Мета роботи - аналіз ефективності використання засобів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з урахуванням тенденцій їх розвитку за останні десять років. Аналізуються: ефективність використання засобів ДЗЗ для соціально-економічного розвитку (у картографії, метеорології й кліматології, океанології, гідрології, сільському господарстві, лісовому господарстві, у завданнях міського й регіонального керування, для охорони навколишнього середовища, при надзвичайних ситуаціях); ефективність діяльності індійської галузі ДЗЗ (як приклад однієї із провідних держав в області ДЗЗ); основні тенденції розвитку систем ДЗЗ, що підвищують ефективність їхньої роботи (відкритий доступ до даних ДЗЗ, приватне й приватно-державне партнерство, оперативність доставки інформації, обробка даних ДЗЗ на борту космічного апарата, аналітика на основі даних ДЗЗ), порівняння частки ринку даних безпілотних літальних апаратів з часткою ринку даних ДЗЗ із космосу. Результатами статті є виявлення в світовій галузі ДЗЗ таких тенденцій, що сприяють підвищенню ефективності використання даних ДЗЗ: поступова переорієнтація до отримання не тільки даних дистанційного зондування, але також і аналітики на основі цих даних; інтенсивний розвиток методів геопросторового моніторингу, бізнес-аналітики, машинного навчання, нейронних мереж, хмарної архітектури й автоматичної обробки великих масивів даних ДЗЗ; незважаючи на широкі можливості застосування даних ДЗЗ і зниження цін на космічні знімки, ступінь використання цієї інформації для вирішення соціально-економічних завдань, за оцінками деяких аналітиків, зовсім незначний, тому що менше ніж 1 % даних, отриманих від супутників дистанційного зондування Землі коли-небудь знаходять своїх клієнтів; в Індії, Китаї, Російській Федерації та Україні провідними принципами розвитку галузі ДЗЗ є планове державне фінансування, яке уже не використовується в більшості розвинутих країн, де розвиваються приватно-державні й комерційні структури ДЗЗ; підхід до поширення продуктів ДЗЗ на внутрішньому ринку з метою компенсації капітальних витрат на розробку супутників ДЗЗ в країнах, де здебільше державне фінансування в цій галузі, неминуче веде до негативних результатів; створюються національні ринки даних ДЗЗ, які використовують: відкритий доступ до даних, приватне й приватно-державне партнерство, оперативність доставки інформації за рахунок застосування веб-сервісів і хмарних обчислень, аналітику на основі даних ДЗЗ, обробку даних на борту космічного апарата в недалекому майбутньому; в перспективі майбутнє ДЗЗ буде залежати від проривних технологій, інноваційних рішень, нових додатків і інтеграції технологій, таких як VR (віртуальна реальність), AR (доповнена реальність), AI (штучний інтелект), ML (машинне навчання), Big Data (великі дані), Cloud Computing (хмарні обчислення) та IoT (Інтернет речей), які будуть мати вирішальне значення для сегмента ДЗЗ. Використано метод системного аналізу.